Склопакет є стійкою системою, що істотно підвищує тепло- і звукоізоляційні властивості вікна. Склопакети складаються з двох або декількох шиб, розділених між собою проміжком, заповненим повітрям або інертним газом, і герметично сполучених по контуру, і дистанційної рамки з осушувачем. Площа склопакета складає практично усю площу вікна. Для забезпечення довголітньої надійності склопакетів вирішальними умовами є вибір і підготовка конструкційних матеріалів, і якісна герметизація склопакета. Від якості склопакета значною мірою залежать експлуатаційні якості конструкції в цілому: зовнішній вигляд вікна, комфорт усередині приміщення, його захищеність і витрати на опалювання. Склопакети мають високі тепло- і звукоізоляційні властивості. Завдяки герметичності в проміжок між шибами не потрапляє волога і пил, не погіршується освітленість приміщень. Однокамерний склопакет зовні можна відрізнити від двокамерного по кількості дистанційних рамок, в однокамерному склопакеті - одна, в двокамерному - дві. Якщо по усьому внутрішньому периметру склопакета проходить чорна смуга - значить, це двокамерний склопакет, якщо немає - значить, однокамерний.

    За рахунок застосування спеціальних енергозбережних шиб і заповнення простору між шибами інертним газом, можна посилити теплоізоляційні властивості склопакета. Але необхідно пам'ятати, що повітря, так само як і газові суміші, якими заповнені склопакети, може зберігати свої функції лише до тих пір, поки в міжскляний простір не потрапить така кількість вологи, яка могла б істотно вплинути на теплопровідність.
    До недавнього часу для зменшення тепловтрат використовувалися традиційні системи скління із застосуванням двух- і трьохскляних конструкцій з великими повітряними проміжками. Нині склопакет став невід'ємною складовою частиною вікон. Наприклад, якщо заповнити склопакет аргоном або іншим інертним газом і замінити зовнішнє скло на енергозберігаюче (К-скло або I -скло), це понизить тепловіддачу. До речі, якщо ви піднесете сірник, що горить, або запальничку до такого вікна воно відіб'є декілька ореолів полум'я, один з яких відрізнятиметься за кольором. Цим способом можна перевірити наявність енергозберігаючого скла.
    При виборі склопакета слід врахувати його призначення. Наприклад, однокамерний склопакет з аргоном і К-стеклом має такі ж хороші теплозахисні властивості, як і звичайний двокамерний, але з гіршою звукоізоляцією. Для виробництва склопакетів можна використовувати майже усі типи шиб. Вибір шиб залежить від вимог що пред'являються до конкретного вікна. Дуже важливо також правильно визначити місце розташування і орієнтацію шиб із спеціальними властивостями в склопакеті. Наприклад, у разі використання селективних шиб поверхня з нанесеним покриттям, як правило, знаходиться усередині склопакета. Крім того, склопакет може мати вітражне або кольорове скло, а зовнішнє скло може бути протиударним або навіть куленепробивним.

    Матеріал для дистанційних рамок застосовуються, як правило, алюміній і оцинкована сталь, рідше пластмаса. Дистанційна рамка виконується порожнистою усередині, із спеціальними дифузійними отворами (дірковою перфорацією, щілинами). Усередині знаходиться осушувач, функція якого сприяти швидкій абсорбції (вбиранню) самої незначної кількості води в міжскляному просторі. Тим самим запобіже випадання роси усередині склопакетів в холодну пору року.
    Дифузійні отвори не мають бути занадто великими, інакше при механічних навантаженнях (при перевезенні склопакетів або експлуатації вікон) частинки осушувача можуть потрапити у видиму зону міжскляного простору. Особлива увага приділяється властивостям тих поверхонь рамок, які утворюють з'єднання з герметиками. Необхідно також відмітити, що металева дистанційна рамка є хорошим провідником тепла, тобто в конструкції склопакета виникає "місток холоду". Зараз для вирішення цієї проблеми ведуться розробки дистанційних рамок з пластика. Вже декілька років існують системи, в яких необхідний проміжок між шибами створюється термопластом, що вже містить у своєму складі необхідні осушувачі, який наноситься на скло через екструдер але доки ці системи знаходять лише спеціальне застосування.

    Для заповнення міжскляного простору в склопакетах замість повітря іноді використовують інертні гази або суміші газів, що істотно покращує тепло- і звукоізолюючі властивості склопакетів. Коли міжскляний простір склопакета заповнюється щільнішим в порівнянні з повітрям газом, втрати тепла, що відбувається за рахунок конвекції і тепловіддачі усередині склопакета, знижується. Теплопровідність, щільність динамічна в'язкість і власна теплоємність газів чинять вплив на теплопровідність міжскляного простору. Найчастіше для заповнення міжскляного простору застосовуються: аргон (Аг) і криптон (Кг). Ці гази отримують відділенням від зрідженого атмосферного повітря. Криптон зустрічається рідше і значно дорожче за аргон, але він більшою мірою підвищує теплоізолюючу здатність склопакета.
    Склопакет ні в якому разі не повинен запітнівати між шибами - це знак того, що він бракований. В цьому випадку до закінчення терміну гарантії виробник зобов'язаний поміняти склопакет безкоштовно. Якщо скло запітніває з боку приміщення - це означає, що в приміщенні підвищена вологість і (чи) знижена температура поверхні внутрішнього скла склопакета, що є наслідком поганої вентиляції приміщення. Найпростіший спосіб боротьби з підвищеною вологістю - регулярне провітрювання приміщення, хоча це не завжди може бути ефективне. Далі, якщо можливо, треба усунути джерела підвищеної вологості і налагодити систему вентиляції. Для підвищення температури поверхні внутрішнього скла склопакета за умови, що вікна не мають браку, можна забезпечити безперешкодний приплив теплого повітря від радіаторів опалювання до вікна.

http://www.prookna.ua